еліксир

елікси́р

-у, ч.

1》 Витяжка з рослин або міцний настій їх на спирті, ефірних оліях і т. ін., що використовується в медицині, косметиці. Зубний еліксир.

2》 заст. Чудодійний напій, що його намагалися одержати алхіміки, аби продовжити людське життя, зберегти молодість.

Значення в інших словниках

1. еліксир — елікси́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. еліксир — МЕД. настій, настоянка, витяг, екстракт; (від хвороб) БАЛЬЗАМ, флк. жива <�цілюща> вода.  Словник синонімів Караванського
3. еліксир — Живець, живло, див. бальзам, памбіона  Словник чужослів Павло Штепа
4. еліксир — елікси́р (від араб. аль-іксир – філософський камінь) 1. Концентрований настій на спирту, кислотах. Застосовують у медицині, косметичній промисловості. 2. Фантастичний напій, що його марно шукали алхіміки (див. алхімія), він нібито міг продовжити людське життя («елексир життя »).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. еліксир — ВИ́ТЯЖКА (речовина, препарат, виготовлений обробкою рослинних або тваринних тканин за допомогою спирту, ефіру, води тощо), ЕКСТРА́КТ, ЕЛІКСИ́Р (витяжка з рослин, що використовується в медицині, косметиці).  Словник синонімів української мови
6. еліксир — Елікси́р, -ру; -кси́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. еліксир — ЕЛІКСИ́Р, у, ч. 1. Витяжка з рослин або міцний настій їх на спирті, ефірних оліях і т. ін., що використовується в медицині, косметиці. Зубний еліксир. 2. заст.  Словник української мови в 11 томах