еліксир
ЕЛІКСИ́Р, у, ч.
1. Витяжка з рослин або міцний настій їх на спирті, ефірних оліях і т. ін., що використовується в медицині, косметиці.
Зубний еліксир.
2. заст. Чудодійний напій, який намагалися одержати алхіміки, щоб продовжити людське життя, зберегти молодість.
Казали, що.. йому відомий еліксир вічної молодості (Тулуб, Людолови, І, 1957, 275);
Не став [Іваненко] алхіміком у європейськім розумінні цього слова: не шукав ні каменю філософського, ні великого еліксиру, ні пілюль безсмертя (Ільч., Козацьк. роду.., 1958. 407);
*Образно. Суспільне корисна праця — це, так би мовити, еліксир життя (Наука.., 8, 1961, 45).
Словник української мови (СУМ-11)