елімінація
ЕЛІМІНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Видалення, вилучення, усунення чого-небудь.
Поворот від нормативізму до дескриптивізму в сучасній соціології не означає елімінацію норм із наукового дослідження (з наук. літ.);
Мінеральна вода забезпечує підвищення ефективності лікування за рахунок елімінації жовчного осаду (з наук. літ.).
2. біол. Загибель окремих особин або цілих груп організмів унаслідок дії природного відбору.
За різних концентрацій свинцю досліджені параметри змінювалися досить стрибкоподібно, і за концентрації свинцю 10 мг/л відбувалася елімінація риб (з наук. літ.);
У Кульбінській балці зберігся порушений фітоценоз тополевого лісу. Спостерігається масова елімінація дерев (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)