елімінований
ЕЛІМІНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до елімінува́ти.
Пройшов багатовіковий природний добір на гени глибокого зимового спокою, в процесі якого рецесивні гени були еліміновані з місцевих популяцій фундука (з наук. літ.);
І форми соціальної організації, і правова свідомість, і культурні досягнення Візантії аж ніяк не можуть бути еліміновані із загальноєвропейського контексту, особливо якщо врахувати вплив останніх на культуру західної частини Європи (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)