Словник української мови у 20 томах

емболотерій

ЕМБОЛОТЕ́РІЙ, я, ч., палеонт.

Викопний велетенський рослиноїдний ссавець родини бронтотеріїв палеогенового періоду, який мав кістяний лопатоподібний ріг на передній частині голови.

Мешкав емболотерій на болотистих рівнинах, по берегах річок і озер (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. емболотерій — емболоте́рій іменник чоловічого роду, істота викопна тварина  Орфографічний словник української мови