емболотерій
ЕМБОЛОТЕ́РІЙ, я, ч., палеонт.
Викопний велетенський рослиноїдний ссавець родини бронтотеріїв палеогенового періоду, який мав кістяний лопатоподібний ріг на передній частині голови.
Мешкав емболотерій на болотистих рівнинах, по берегах річок і озер (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)