ембол

Е́МБОЛ, у, ч., вет., мед.

Субстрат, що циркулює в крові за незвичайних умов і може спричинити закупорення кровоносної судини.

Пересуваючись із током крові, емболи доходять до кінцевих розгалужень артеріальної системи (з наук. літ.);

У 90 % випадків ембол має серцеве походження (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ембол — -а, ч. Субстрат, що циркулює в крові, здатний викликати гостру оклюзію судини з порушенням кровопостачання органа або тканини. Мовний ембол — частина слова, слово або словосполучення, яке хворий багаторазово повторює при спробі говорити.  Великий тлумачний словник сучасної мови