ембол

е́мбол

-а, ч.

Субстрат, що циркулює в крові, здатний викликати гостру оклюзію судини з порушенням кровопостачання органа або тканини.

Мовний ембол — частина слова, слово або словосполучення, яке хворий багаторазово повторює при спробі говорити.

Значення в інших словниках

1. ембол — Е́МБОЛ, у, ч., вет., мед. Субстрат, що циркулює в крові за незвичайних умов і може спричинити закупорення кровоносної судини. Пересуваючись із током крові, емболи доходять до кінцевих розгалужень артеріальної системи (з наук. літ.); У 90 % випадків ембол має серцеве походження (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах