Словник української мови у 20 томах

емергенц

ЕМЕРГЕ́НЦ, а, ч., бот.

Поверхневий виріст на різних органах рослин, що утворюється епідермісом і тканинами, розташованими під ним (напр., колючка троянди, жалкий волосок кропиви і т. ін.).

У формуванні емергенців беруть участь субепідермальні клітини (лусочки хмелю, шипи стебел і листків шипшини, малини, аґрусу та ін.) (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. емергенц — емерге́нц іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови