емотивність
ЕМОТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. емоти́вний.
Певний ступінь емотивності деяких терміновживань зумовлений публіцистично-науковим стилем викладу думок, образністю та експресією як визначальними ознаками публіцистики (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)