емотивність

ЕМОТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. емоти́вний.

Певний ступінь емотивності деяких терміновживань зумовлений публіцистично-науковим стилем викладу думок, образністю та експресією як визначальними ознаками публіцистики (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емотивність — емоти́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. емотивність — -ності, ж. Абстр. ім. до емотивний. Великий тлумачний словник сучасної мови