епендима

ЕПЕНДИ́МА, и, ж., біол.

Тонка оболонка, що вистилає шлуночки головного мозку і центральний канал спинного мозку.

Морфологічні зміни у разі токсоплазмозу характеризуються наявністю дрібних порожнин, блакитних клітин, клітин-тіней у кортикомедулярних зонах мозку, гумової щільності мозкової тканини та епендими бокових шлуночків (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. епендима — епенди́ма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. епендима — -и, ж. Тонка оболонка, що вистилає мозкові шлуночки й центральний канал спинного мозку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. епендима — (анатом.) мозкооболонка  Словник чужослів Павло Штепа
4. епендима — епе́ндима (від грец. έπένδυμα – верхній одяг) тонка оболонка, що вистилає мозкові шлуночки й центральний канал спинного мозку.  Словник іншомовних слів Мельничука