епод
ЕПО́Д, а, ч., літ.
В античному віршуванні – ліричний вірш, у якому довгі рядки чергуються з короткими.
Широка філологічна освіта і начитаність поета [Володимира Самійленка] .. не дозволяють думати, що не лишилися невідомі йому й Архілох (хоча би з курсів грецької літератури), і Горацій з своїми еподами, і декламації Гюго (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)