еремур
ЕРЕМУ́Р, у, ч., бот.
Різновид багаторічних рослин родини лілійних, поширений у Центральній Азії та Південно-Східній Європі.
До Європейського червоного переліку зі складу флори України занесено 182 види судинних рослин, з них не зазначені на сторінках Червоної книги України (1986) 95 видів: глід клинолистий, дзвоники Харкевича, еремур Юнге, жовтець кримський та ін. (з наук. літ.);
Деякі види еремуру вирощують як декоративні, з інших одержують клей (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)