жакування

ЖАКУВА́ННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. жакува́ти.

Як же зайнявся корабель огнем, оддав він [Джербіно] його своїм товаришам на жакування (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. жакування — -я, с., діал. Дія за знач. жакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. жакування — жакува́ння вул. пограбування; розкрадання (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. жакування — Жакува́ння, -ня с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом. К. МБ. X. 13.  Словник української мови Грінченка