жезло

ЖЕ́ЗЛО, а, с.

Те саме, що жезл 1.

Приїхав я в гетьманський Чигирин – він неприступний, як судейське жезло (Л. Костенко);

Месії жезло Бог простягне із Сіону: – Пануй посеред ворогів. Ти – Цар на троні! (В. Багірова).

Значення в інших словниках

1. жезло — сов. жезл; (владаря) булава, скіпетр; (поліцая) паличка.  Словник синонімів Караванського
2. жезло — І жезло архиєрейське, жезло архипастирське, жезл Предмет архиєрейського богослужіння — висока палиця, увінчана хрестом; також ознака архиєрейського сану; патериця; посох  Словник церковно-обрядової термінології
3. жезло — Жезло, -ла с. = жезл.  Словник української мови Грінченка