жевріючий
ЖЕ́ВРІЮЧИЙ, а, е.
Який жевріє.
– Один жевріючий сірник тобі здався вогненним колом (Д. Бузько);
Праворуч виринало з-за океану брунатно-червоне, жевріюче сонце (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)ЖЕ́ВРІЮЧИЙ, а, е.
Який жевріє.
– Один жевріючий сірник тобі здався вогненним колом (Д. Бузько);
Праворуч виринало з-за океану брунатно-червоне, жевріюче сонце (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)