жезло
ЖЕ́ЗЛО, а, с.
Те саме, що жезл 1.
Приїхав я в гетьманський Чигирин – він неприступний, як судейське жезло (Л. Костенко);
Месії жезло Бог простягне із Сіону: – Пануй посеред ворогів. Ти – Цар на троні! (В. Багірова).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жезло — сов. жезл; (владаря) булава, скіпетр; (поліцая) паличка. Словник синонімів Караванського
- жезло — І жезло архиєрейське, жезло архипастирське, жезл Предмет архиєрейського богослужіння — висока палиця, увінчана хрестом; також ознака архиєрейського сану; патериця; посох Словник церковно-обрядової термінології
- жезло — Жезло, -ла с. = жезл. Словник української мови Грінченка