1. Словник української мови Грінченка

жезло

Жезло, -ла

с. = жезл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жезло — сов. жезл; (владаря) булава, скіпетр; (поліцая) паличка. Словник синонімів Караванського
  2. жезло — І жезло архиєрейське, жезло архипастирське, жезл Предмет архиєрейського богослужіння — висока палиця, увінчана хрестом; також ознака архиєрейського сану; патериця; посох Словник церковно-обрядової термінології
  3. жезло — ЖЕ́ЗЛО, а, с. Те саме, що жезл 1. Приїхав я в гетьманський Чигирин – він неприступний, як судейське жезло (Л. Костенко); Месії жезло Бог простягне із Сіону: – Пануй посеред ворогів. Ти – Цар на троні! (В. Багірова). Словник української мови у 20 томах