жезло
сов. жезл; (владаря) булава, скіпетр; (поліцая) паличка.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жезло — І жезло архиєрейське, жезло архипастирське, жезл Предмет архиєрейського богослужіння — висока палиця, увінчана хрестом; також ознака архиєрейського сану; патериця; посох Словник церковно-обрядової термінології
- жезло — ЖЕ́ЗЛО, а, с. Те саме, що жезл 1. Приїхав я в гетьманський Чигирин – він неприступний, як судейське жезло (Л. Костенко); Месії жезло Бог простягне із Сіону: – Пануй посеред ворогів. Ти – Цар на троні! (В. Багірова). Словник української мови у 20 томах
- жезло — Жезло, -ла с. = жезл. Словник української мови Грінченка