забльований
ЗАБЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до заблюва́ти 1.
Двірники в фартухах із бляхами на грудях починали вимітати нечистий бруд ночі з забльованих п'яницями пішоxодів (В. Домонтович);
Я уявляв автора тiєї писанини таким собi розгойданим та забльованим пияком, аморальним типом... (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)