Орфографічний словник української мови

забльований

забльо́ваний

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. забльований — ЗАБЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до заблюва́ти 1. Двірники в фартухах із бляхами на грудях починали вимітати нечистий бруд ночі з забльованих п'яницями пішоxодів (В. Домонтович); Я уявляв автора тiєї писанини таким собi розгойданим та забльованим пияком, аморальним типом... (Р. Федорів).  Словник української мови у 20 томах