заворіття

ЗАВОРІ́ТТЯ, я, с., рідко.

Місце за воротами.

З заворіття кличе на суд перед сумлінням зір Монарший рев царя пустині (Б.-І. Антонич).

Значення в інших словниках

1. заворіття — заворі́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. заворіття — Заворі́ття, -ття, -ттю, -ттям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. заворіття — Заворіття, -тя с. Мѣсто за воротами.  Словник української мови Грінченка