Словник української мови у 20 томах

задудіти

ЗАДУДІ́ТИ, 1 ос. немає, ди́ш, док., розм.

Почати дудіти (у 1 знач.).

Вийняв [Малахій] з кишені якусь саморобну дудку, задудів (М. Куліш);

Прошка задудів щосили у свою берестяну дудку (Ю. Логвин).

Словник української мови (СУМ-20)