законоустановчий

ЗАКОНОУСТАНО́ВЧИЙ, а, е.

Який установлює закони.

У першому розділі Біблії – книги законоустановчі, куди входять п'ять книг Мойсея (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. законоустановчий — законоустано́вчий прикметник  Орфографічний словник української мови