законотворчість
ЗАКОНОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж.
Діяльність, спрямована на створення законів.
Людина, вперше обрана до парламенту, це ще не професіонал. Їй ще треба набратися досвіду, зокрема в законотворчості (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)