Словник української мови у 20 томах

закорочування

ЗАКОРО́ЧУВАННЯ, я, с., ел.

Дія за знач. закоро́чувати і закоро́чуватися.

У разі двобічного концентричного розрізу електродного покриття і закорочування електродів кільцевої ділянки також спостерігається ослаблення або підсилення коливань залежно від положення лінії розділу (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. закорочування — закоро́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. закорочування — -я, с., спец., розм. Дія за знач. закорочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови