закорочування

закоро́чування

-я, с., спец., розм.

Дія за знач. закорочувати.

Значення в інших словниках

1. закорочування — закоро́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. закорочування — ЗАКОРО́ЧУВАННЯ, я, с., ел. Дія за знач. закоро́чувати і закоро́чуватися. У разі двобічного концентричного розрізу електродного покриття і закорочування електродів кільцевої ділянки також спостерігається ослаблення або підсилення коливань залежно від положення лінії розділу (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах