Великий тлумачний словник сучасної мови

закорочувати

закоро́чувати

див. закоротити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. закорочувати — закоро́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. закорочувати — ЗАКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що, ел. 1. Спричиняти коротке замикання (див. замика́ння) в електричному колі; замикати (у 3 знач.). Випадково замкнувши контакти, ви можете закоротити батарею, що небезпечно (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах