Словник української мови у 20 томах

занавіса

ЗАНАВІ́СА, и, ж., рідко.

Те саме, що заві́са¹ 1.

Була це одна з бічних кімнат, з одними тільки дверима і з одним вікном .. Ліжко всунене в стіну .. з позолоченими прикрасами, без занавіс (Б. Лепкий);

Від того її [Роксоляни] віддиху захиталася занавіса біля дверей (О. Назарук);

У цей раз небо поблідло злегка від пливучого за хмарами місяця, й занавіса тьми розхилилася, ніби тихі двері (К. Гриневичева).

Словник української мови (СУМ-20)