заникуватися

ЗАНИ́КУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ЗАНИ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, рідко ЗАНИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм.

Ховатися, таїтися де-небудь.

Думається дівчаткам, що колись таки ляжуть – не сидіти ж їм отак усю ніч, – і тоді можна буде тихесенько шмигонути по своїх ліжечках, укритися ковдерками [ковдрами] з головою, заникнутися отак, .. і нічого нікому не пояснювати (І. Андрусяк);

Якщо тобі вдається заникатися від групи в пальтах .. – ти кум королю (І. Карпа);

– Я думаю, вони десь тута заникались. Бо вихід звідси тільки один (Любко Дереш).

Значення в інших словниках

1. заникуватися — зани́куватися дієслово недоконаного виду заїкатися рідко  Орфографічний словник української мови
2. заникуватися — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. заникуватися — -уюся, -уєшся, недок., розм. Розмовляти розладнаною мовою, що проявляється у вигляді затримки звуків, складів та їхнього повторювання внаслідок м'язових судом моворушійного апарату.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заникуватися — Зани́куватися, -куюся, -єшся, одн. в. заникну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується. Харьк.  Словник української мови Грінченка