занишклий

ЗАНИ́ШКЛИЙ, а, е, розм.

Дієпр. акт. до зани́шкнути.

Дударевич глянув на дружину, сердито занишклу в кутку (О. Гончар);

* Образно. Над голими, занишклими, як дитя до сну, ланами леготіла тільки павутинка бабиного літа (О. Забужко).