засадничо
ЗАСАДНИ́ЧО, присл., книжн.
Відповідно до засади, засад (див. заса́да²); принципово, у принципі.
Треба пам'ятати, що засадничо немає безоглядної, незалежної вартості літературних жанрів, цебто один жанр самий собою ще не вартісніший від іншого (Б.-І. Антонич);
Чоловік засадничо .. знає, що в житті трапляється і таке, коли якась подія означає одне, а трохи згодом – друге (Е. Андієвська);
Теоретична економія (засадничо й первісно – керування господарством) за періодом зародження така ж стародавня наука, як і філософія господарства (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)