засліпленість
ЗАСЛІ́ПЛЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. заслі́плений.
Дибаючи у раптовій своїй засліпленості, Сивоок наштовхнувся на якогось чоловіка і став, з ніяковим посміхом проводячи по очах долонею (П. Загребельний);
Вона засліплена ним [Богданом] і щаслива цією засліпленістю, цією безмежною відданістю йому (О. Гончар);
До засліпленості героїні твору власними уявленнями про добро і зло додається ще й егоцентризм (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)