засічений
ЗАСІ́ЧЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до засікти́2 1.
Перевіряв [Богучар] усе, провадив пристрілку по засічених квадратах цілим полком (В. Кучер);
// засі́чено, безос. пред.
– О двадцятій нуль-нуль з спостережного пункту на мисі Тарханкут засічено було човен, що тримав курс на материк (О. Сизоненко).
Словник української мови (СУМ-20)