затинання
ЗАТИНА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. затина́ти 1.
– Гроші нехай Іван Пошивайло заверне, а затинання по щоках нехай Гапка віддасть Явдосі так, як та чинила їй (Валерій Шевчук).
2. Дія за знач. затина́тися 2.
Заперечував [Патик] швидше за звичкою. Це його затинання остаточно переконало Рибалку в правильному напрямку своїх дій (А. Кокотюха).
3. Дія за знач. затина́тися 1; запинка.
Полуботок провадив далі, либонь, він обміркував цю свою промову багато разів довгими ночами й тепер казав без найменшого затинання (Ю. Мушкетик);
– Отже... – почала я, намагаючись подолати своє затинання, яке щомиті посилювалося. – Мене звуть Вероніка (І. Роздобудько);
Затинання нерідко пов'язане з напруженням м'язів обличчя, губ, язика, пальців рук (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)