затупілий

ЗАТУПІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до затупі́ти.

Затупіле лезо;

* Образно. [Привид:] Лише нагадую. З'явивсь для того, Щоб нагострить твій замір затупілий (Л. Гребінка, пер. з тв. В. Шекспіра).

Значення в інших словниках

1. затупілий — затупі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затупілий — -а, -е. Тупий, негострий.  Великий тлумачний словник сучасної мови