зафундувати
ЗАФУНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. Док. до фундува́ти.
У XVIII ст. у церкві вже був іконостас традиційної тогочасної роботи львівських майстрів, який зафундував канівський староста Микола Потоцький (з наук.-попул. літ.).
2. діал. Купити й пригостити когось чимсь.
Зафундуй мені пляшку пива (Сл. Б. Грінченка);
Гнат зафундував двом господарям, до стола яких підсів, випив сам келишок (М. Малиновська);
Хочемо стріти у Львові киянина .. і зафундувати філіжанку кави у найліпшій кав'ярні (Ю. Іздрик).
Словник української мови (СУМ-20)