Лексикон львівський: поважно і на жарт

зафундувати

зафундува́ти (зафондува́ти) заплатити за когось (у кіно, кафе, громадському транспорті тощо)(м, ср, ст): Одного разу, коли в кі́ні “Пасаж” грали ковбойський фільм, він продав у Бодека всі свої книжки і зафундував Яськові і Куцві квитки до кіна. Сиділи всі три сеанси (Тарнавський З.); Зафондуйте мені кіно, потім підемо до цукерні, потім відпровадите мене до хати і постоїте зі мною під дверима моєї кімнати, а ще потім я запла́чу за вами і вам буде сумно від того, що ви мені життя понівечили... (Вільде); Оба вони зачали сміятися, і відразу ситуація змінилася. Я запропонував їм піти зі мною на аперітіф. Вони радо б пішли, але хто залишиться в станиці... Я порадив на якийсь час її замкнути, що вони й зробили. Ми пішли до бару, я зафундував їм кілька напитків, і ми розпрощалися як добрі приятелі (Дейчаківський)

Лексикон львівський: поважно і на жарт

Значення в інших словниках

  1. зафундувати — Зафундува́ти: — купити й почастувати [II] — почастувати [17]  Словник з творів Івана Франка
  2. зафундувати — зафундува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. зафундувати — ЗАФУНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Док. до фундува́ти. У XVIII ст. у церкві вже був іконостас традиційної тогочасної роботи львівських майстрів, який зафундував канівський староста Микола Потоцький (з наук.-попул. літ.). 2. діал.  Словник української мови у 20 томах
  4. зафундувати — Зафундувати, -ду́ю, -єш гл. 1) Основать, заложить. 2) Купить и угостить. Зафундуй мені пляшку пива.  Словник української мови Грінченка