зацвяхований

ЗАЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до зацвяхува́ти.

Мельник похитує головою, підводиться. – Десь піду я собі до вітряка. – Так він же зацвяхований. – Хоч біля крил посиджу, хоч їхній скрип почую (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. зацвяхований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зацвяхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зацвяхований — Зацвяхо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)