збагрити

ЗБАГРИ́ТИ, рю́, ри́ш, кого, що, рідко.

Док. до багри́ти¹.

Ми погнались за тобою [Таріелом] навздогін. І тоді збагрив ти кров'ю шир земний на кілька гін (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі).

Значення в інших словниках

1. збагрити — (-рю, -риш) док., що; крим. 1. Збути. СЖЗ, 45; ЯБМ, 2, 316. 2. Продати. У нього зависла велика партія якогось підакцизного товару, чи то горілки, чи то сигарет — вже не пам'ятаю, і підприємець, щоб не прогоріти...  Словник жарґонної лексики української мови