збагрити
ЗБАГРИ́ТИ, рю́, ри́ш, кого, що, рідко.
Док. до багри́ти¹.
Ми погнались за тобою [Таріелом] навздогін. І тоді збагрив ти кров'ю шир земний на кілька гін (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збагрити — (-рю, -риш) док., що; крим. 1. Збути. СЖЗ, 45; ЯБМ, 2, 316. 2. Продати. У нього зависла велика партія якогось підакцизного товару, чи то горілки, чи то сигарет — вже не пам'ятаю, і підприємець, щоб не прогоріти... Словник жарґонної лексики української мови