збагрити
(-рю, -риш) док., що; крим.
1. Збути. СЖЗ, 45; ЯБМ, 2, 316.
2. Продати. У нього зависла велика партія якогось підакцизного товару, чи то горілки, чи то сигарет — вже не пам'ятаю, і підприємець, щоб не прогоріти, вирішив швиденько збагрити його в сусідній країні, де завдяки "мудрій" економічній політиці бацьки-Лукашенка, все раптом стало дефіцитом (С. Бортніков, Чистильник). ЯБМ, 2, 316.
Короткий словник жарґонної лексики української мови