збадьорілий

ЗБАДЬОРІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до збадьорі́ти.

Мати підійшла й перехрестила Юру, що ніяково стягнув кепку. Поміж сумних руїн лишав він своїх рідних, ожилих, збадьорілих побаченням (М. Бажан);

Лікарі порадили йому скупатися в цілющих джерелах Теару. Цар царів послухався їхньої смиренної поради, скупався .. і відчув себе посвіжілим та збадьорілим (В. Чемерис);

* Образно. На молодому весняному небі, що поглибшало й посинішало під збадьорілим промінням, збились .. темні хмарки (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. збадьорілий — збадьорі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. збадьорілий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. збадьорілий — -а, -е. 1》 Який став бадьорим, бадьорішим. 2》 Який набув бадьорішого вигляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови