збадьорілий

збадьорі́лий

-а, -е.

1》 Який став бадьорим, бадьорішим.

2》 Який набув бадьорішого вигляду.

Значення в інших словниках

1. збадьорілий — збадьорі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. збадьорілий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. збадьорілий — ЗБАДЬОРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до збадьорі́ти. Мати підійшла й перехрестила Юру, що ніяково стягнув кепку. Поміж сумних руїн лишав він своїх рідних, ожилих, збадьорілих побаченням (М. Бажан); Лікарі порадили йому скупатися в цілющих джерелах Теару.  Словник української мови у 20 томах