зведенник
ЗВЕДЕ́ННИК, а, ч., заст.
Посередник у справах.
Давай, батьку, гроші, – каже прихожий зведенник: упустимо сього коня, – другого не знайдеш такого (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ЗВЕДЕ́ННИК, а, ч., заст.
Посередник у справах.
Давай, батьку, гроші, – каже прихожий зведенник: упустимо сього коня, – другого не знайдеш такого (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)