звуковипромінювання

ЗВУКОВИПРОМІ́НЮВАННЯ, я, с., фіз.

Створення звукових полів джерелом звуку.

Винахід являє собою прилад для зменшення вібрації та звуковипромінювання корпусу судна при роботі механізмів (з наук. літ.);

Звуковипромінювання риб ділять на три групи: звуки, пов'язані з рухом, пов'язані з харчуванням і створювані плавальним міхуром (із журн.).

Значення в інших словниках

1. звуковипромінювання — звуковипромі́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. звуковипромінювання — -я, с. Випускання звуків.  Великий тлумачний словник сучасної мови