звуковипромінювач

ЗВУКОВИПРОМІ́НЮВАЧ, а, ч.

Електричний прилад для подавання звукових сигналів.

Типове застосування звуковипромінювач знаходить у телефонах, системах сигналізації, електронних годинниках, побутовій техніці, іграшках та ін. (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. звуковипромінювач — звуковипромі́нювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. звуковипромінювач — -а, ч. Прилад для випромінювання звуків.  Великий тлумачний словник сучасної мови