звуковловлювач

ЗВУКОВЛО́ВЛЮВАЧ, ЗВУКОУЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч.

Прилад, за допомогою якого вловлюють шум літака, ракети, підводного човна і т. ін. та визначають напрям їхнього руху.

Звуковловлювачі з'явилися під час Першої світової війни, пізніше були замінені радіолокаційними станціями (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. звуковловлювач — звуковло́влювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. звуковловлювач — і звукоуловлювач, -а, ч., спец. Прилад, за допомогою якого вловлюють шум літака, ракети, підводного човна і т. ін. та визначають напрям їхнього руху.  Великий тлумачний словник сучасної мови