звіринячий
ЗВІРИ́НЯЧИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що звіри́ний 1.
Далеко з лівої й правої руки чувся гомін, іржання коней і людські та звіринячі голоси (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)ЗВІРИ́НЯЧИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що звіри́ний 1.
Далеко з лівої й правої руки чувся гомін, іржання коней і людські та звіринячі голоси (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)