звіркуватість

ЗВІРКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм.

Властивість за знач. звіркува́тий.

Попри свою звіркуватість і первозданну дикість у певних питаннях етикету, хлопчик мав живий розум і швидко переймав усі премудрості соціальної поведінки та гарних манер (із журн.).